Період України-Русі
Військо періоду Київської Русі (ІХ-ХІІ ст.) складалося з трьох основних частин:• великокнязівської дружини, дружин місцевих князів та інших феодалів;
• народного ополчення;
У ці часи були два основних роди війська: оружники і стрільці. Оружники
мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис, сокиру. Стрільці були озброєні
тільки луком зі стрілами. До кінця XI ст. українське військо було пішим. Кіннота за своїм
озброєнням поділялася на важку (воїни в панцирах, шоломах, зі списами і щитами)
та легку (стрільці з луками).
У цей період починає розвиватися й український військовий флот. Військові
човни називалися лодіями. Були річкові й морські події, вони мали різні розміри і вміщували від 40 до 100 воїв.
Литовсько-польська доба та період козаччини
Люблінська унія 1569 р. об'єднала Польське королівство і Велике князівство
Литовське в єдину державу - Річ
Посполиту. Ця унія означала різке посилення влади польських феодалів над
українським населенням. Наслідком Люблінської унії стало остаточне закріпачення українського селянства, політичне і національно-релігійне
гноблення населення.
Посилення утисків
українського народу викликало антифеодальну і
національно-визвольну боротьбу українського народу. Найпоширенішою
формою протесту стали масові втечі селян на східні й південно-східні землі – «дике
поле». Вони засновували нові поселення - слободи, освоювали малозаселені землі
й пустища. Такі втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми.
За дніпровськими порогами виникли невеликі козацькі укріплені містечка - січі, на базі яких утворився найбільший центр українського козацтва - Запорізька Січ, що стала головним центром боротьби народних мас України за свою національну незалежність
Уряд Речі Посполитої намагався поширити свою владу на Запорізьку Січ і приборкати непокірне козацтво. У 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал про прийняття на державну службу трьохсот низових козаків, які були занесені до особливого списку - реєстру, звідки й дістали назву реєстрових. Кожний з реєстрових козаків перебував на королівському утриманні й одержував плату. Остаточно реєстрове козацьке військо сформувалося в 1578 р. Усі реєстрові козаки отримували грошову винагороду і право на освоєні ними землі. Гетьманом реєстру був призначений черкаський і канівський староста Вишневецький. Були визначені його помічник і писар реєстру. Реєстрові мусили беззаперечно виконувати накази своїх начальників і нести службу там, де їм накажуть.
Український народ не міг змиритися з польським пануванням і в січні 1648 р. почав війну проти Речі Посполитої. Основою військової сили в цій боротьбі були маси феодально залежного селянства. Запорізька Січ протягом усієї війни була центром підготовки військових кадрів, важливою тиловою базою повстанців.У період 1648-1654 рр. формувалась українська національна держава на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким. Тоді в Україні діяла величезна, як на ті часи, збройна сила чисельністю 300-360 тис. осіб, яку називали козацтвом. В цей період остаточно утверджується новий адміністративний та військовий устрій.
Врешті несприйняття демократичних порядків козаків, які
не вписувалися в систему самодержавства, досягли критичної точки. 3 серпня 1775
р. російська імператриця Катерина II видала маніфест, за яким Запорізьку Січ було зруйновано.
За цим документом назва «запорізький козак» заборонялася.
Немає коментарів:
Дописати коментар